Університет Григорія Сковороди в Переяславі є учасником проєкту «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» (Academic Integrity and Quality Initiative – Academic IQ). В його рамках ділимося матеріалом, який відповідає місії проєкту та домопоже кожному з нас глибше зануритися в дане питання.
Статтю Тріші Бертрам Галлант “Prepping for Change: The ADKAR Model” переклала Анастасія Сидорук. Оригінал статті доступний за посиланням:https://bit.ly/2Qc47wQ
Як зробити так, щоб викладачі повідомляли про порушення академічної доброчесності згідно з внутрішніми політиками? Як змінити уявлення учнів про обман та їх поведінку? Як змусити наші освітні заклади впроваджувати зміни, необхідні для відповіді на зростаючу загрозу академічного шахрайства?
Це питання, на які багато хто з нас шукає відповіді. А модель ADKAR може нам ці відповіді надати.
Модель ADKAR
ADKAR – це скорочення від англійських слів Awareness – усвідомлення/обізнаність, Desire – бажанян, Knowledge – знання, Ability – вміння, Reinforcement – підсилення. Це модель змін, протестована понад 4500 учасниками за останні 20 років. Під час цього тестування вони виявили, що для того, щоб людина змінилася, вона першочергово повинна усвідомити необхідність змін та користь від них. Лише задумайтеся – для чого комусь змінювати свою поведінку чи переконання, якщо вони навіть не підозрюють про те, що їх необхідно змінити? Для чого викладачам повідомляти про академічне шахрайство, якщо вони не знають, які негативні наслідки веде за собою незвітування?
Усвідомлення
Етап усвідомлення присутній у багатьох моделях змін, тому його можна назвати універсальним. Подумайте про просвітницькі тижні або місяці (на приклад, місяць афроамериканської історії); У нашому академічному світі Міжнародний день боротьби з академічним шахрайством – це спосіб підвищення обізнаності. Підвищення обізнаності вимагає багаторівневої комунікації з використанням різноманітних форм подачі інформації, що у сукупності створює для організації один цілісний комунікат щодо необхідності змін.
Бажання змін
Далі, коли усвідомлення необхідності змін уже присутнє, нам потрібно викликати у людей бажання запроваджувати або підтримувати зміни, які їм пропонують. В ідеалі, до планування змін ви залучаєте людей, на яких ці зміни вплинуть найбільше; зрештою, досить важко викликати у людей бажання до змін, якщо ви просто ставите їх перед фактом необхідності змін, про які вони раніше навіть не підозрювали.
Але ми не завжди можемо використати саме такий підхід. Тоді, як же викликати у людей це бажання змін? Люди від природи є егоїстичними, тому необхідно показати їм, яку користь вони особисто отримають від цих змін. Чи стане їхнє життя легшим, кращим чи радіснішим? Чи це дозволить їм досягнути їхніх цілей швидше і легше? У світі академічної доброчесності це досить складно, оскільки для студентів обман може бути найпростішим способом досягнення короткострокової мети (тобто оцінки). Модель ADKAR говорить нам, що якщо ми не знайдемо способу викликати у студентів бажання змінити традиційну поведінку, якою є академічне шахрайство, на таку, що відповідає принципам академічної доброчесності, то наші спроби запобігти порушенням академічної доброчесності будуть марними. Викликати таке бажання ми можемо активно слухаючи та розуміючи цілі студентів, усуваючи бар’єри, які не дозволяють їм змінити свою поведінку, показавши, яку користь для них особисто принесуть зміни, та пропонуючи різні форми винагород за використання нових моделей поведінки.
Знання
Коли люди усвідомлюють необхідність змін і мають бажання їх підтримати, ми повинні допомогти їм отримати знання, необхідні для здійснення цих змін. Без знань – усвідомлення та бажання змін марні. Уявіть собі людину, яка усвідомлює, що у неї діабет, і їй потрібно змінити свої харчові звички. У неї є бажання це зробити, але вона не може змінитися, оскільки вона не знає, що є шкідливим, а що корисним для здоров’я. Так само викладачі можуть усвідомлювати, що активне навчання може підвищити рівень дотримання академічної доброчесності та покращити результати навчання. Вони також можуть мати бажання впровадити потрібні зміни. Але вони повинні отримати знання з педагогіки активного навчання, перш ніж зможуть втілювати необхідні зміни.
Отже, коли ми прагнемо змінити викладацькі практики у нашому закладі на ті, що сприяють академічній доброчесності, ми маємо пам’ятати, що запровадження деяких нових практик потребуватиме більше часу на навчання викладачів. Це можуть бути навчальні тренінги, курси, коучинг у форматі один-на-один, та можливості на практиці відпрацьовувати нові техніки.
Пам’ятаючи про необхідність у нарощуванні знань, ми уникнемо помилки, коли ми починаємо вимагати занадто багато занадто швидко від наших викладачів, студентів та адміністрації.
Вміння
Коли є усвідомлення, бажання та знання, людям необхідні нові моделі поведінки та навички, які дозволять їм здійснити необхідні зміни. Це означає, що нам необхідно впровадити навчальні програми, які дадуть студентам, викладачам та персоналу необхідні для змін інструменти. Важливо, щоб існував постійний доступ до необхідного навчання, – так люди відчуватимуть підтримку і знатимуть, що вони не самі у цих змінах (що є особливо важливим під час першого року впровадження змін).
Наприклад, якщо ми хочемо, щоб наші викладачі та співробітники могли краще розпізнавати академічне шахрайство, нам потрібно навчити їх методам виявлення універсальних ознак шахрайства та навчити, як говорити зі студентами про виявлені порушення. Якщо ж ми хочемо, щоб студенти приймали кращі, більш етичні рішення у стресових ситуаціях, коли вони відчувають певний зовнішній тиск, тоді нам потрібно навчити їх навичкам, необхідним для прийняття таких рішень.
Підсилення
Нарешті, коли є усвідомлення та бажання змін, знання та навички, необхідні для їх впровадження, людям потрібне підсилення для того, щоб зміни були сталими. Це означає, що протягом року-двох нам потрібно утримувати свою увагу на змінах та збирати дані про наявний прогрес. Це допоможе нам визначити, де є прогалини, опір чи брак кваліфікації та впровадити відповідні корективи чи навчання, для того, щоб люди могли постійно вдосконалюватись та розвивати свої навички. І дуже важливо вітати успіхи та перемоги (малі чи великі). Лише упевнившись, що люди мають необхідну підтримку у зусиллях змінитись, а їхні успіхи помічають та вітають, ми можемо досягнути сталих змін у нашому закладі.
Про авторку
Тріша Бертрам Галлант, Ph.D., є авторкою праці «Академічна доброчесність у двадцять першому столітті: імператив у викладанні та навчанні» (Jossey-Bass, 2008), співавторкою праці “Обман у школі: що ми знаємо та що ми можемо зробити” (Wiley-Blackwell, 2009), редакторкою книги “Створення академії з етики: системний підхід до розуміння неправомірної поведінки та підсилення змін у вищій освіті” (Routledge, 2011) та редакторкою окремих розділів “Посібнику з академічної доброчесності” (Springer, 2016). Вона очолює Офіс академічної доброчесності університету UC San Diego та є членкинею ради Міжнародного центру академічної доброчесності, а також викладачкою етики у Rady School of Management. Тексти Тріші на блозі ICAI є у її авторській власності та не повинені приписуватись її роботодавцю чи ICAI.